Ганенко Віта Вікторівна

 «ВПРОВАДЖЕННЯ ЕЛЕМЕНТІВ ДИСТАНЦІЙНОГО НАВЧАННЯ: ПЕРЕВАГИ ТА НЕДОЛІКИ»

Ганенко Віта Вікторівна

Викладач - спецдисциплін.

Регіональний центр професійної освіти імені О.С. Єгорова

АНОТАЦІЯ

Стаття присвячена проблемам використання дистанційних технологій навчання в системі освіти. У статті висвітлено основні проблеми впровадження та переваги використання дистанційної освіти в навчальному процесі. Розглянуто тенденції розвитку освіти в сучасних умовах. Проаналізовано сучасний стан дистанційної освіти. Сформульовані основні принципи дистанційного навчання, обґрунтовані організаційні та методологічні умови його впровадження в навчальний процес, висвітлені переваги перед традиційними формами навчання.

Визначено головні пріоритети розвитку сучасної освіти в Україні та її перспективні напрями.

Ключові слова: дистанційне навчання, комп’ютерні технології, мультимедіа, електронні носії, принципи навчання.

ВСТУП

Визначення ролі дистанційного навчання в системі освіти, основних переваг та проблем щодо розробки та впровадження у навчальний процес дистанційних курсів.

Останнім часом проблемі дистанційного навчання приділяється велика увага в науковій літературі. Дистанційна система навчання знаходиться у центрі уваги наукових кіл, і сучасні тенденції свідчать про подальшу активізацію досліджень у цій сфері. Зокрема, теоретичними, методологічними та методичними проблемами дистанційного навчання займались такі науковці, як В. Кухаренко, С. Вітвицька, В. Ясулайтіс, Е. Полат, А. Петров, О. Тищенко та багато інших. 

Досліджуючи погляди науковців, можна визначити. що дистанційне навчання – це нова, специфічна форма навчання, дещо відмінна від звичних форм очного або заочного навчання.

Основний матеріал. Одним з актуальних напрямків розбудови сучасної освіти є впровадження технологій дистанційного навчання у навчальний процес. Дистанційну форму навчання фахівці зі стратегічних проблем освіти називають освітньою системою 21 століття. Сьогодні на неї зроблена величезна ставка. Актуальність проблеми дистанційного навчання полягає в тому, що результати суспільного процесу, раніше зосереджені в сфері технологій, сьогодні концентруються в інформаційній сфері. Виходячи з того, що професійні знання старіють дуже швидко, необхідно їх постійно вдосконалювати. Дистанційна форма навчання дає можливість створення класів на кожну групу та приєднання до них учнів, систем масового безперервного самонавчання, загального обміну інформацією. ( мал. 1,2).

Мал. 1.

Мал. 2.

 

Дистанційне навчання передбачає інші засоби, методи, організаційні форми навчання, іншу форму взаємодії викладача і студента, студентів між собою. Разом із тим, як і будь-яка форма навчання, система дистанційного навчання має такий компонентний склад: цілі, обумовлені соціальним замовленням для всіх форм навчання; зміст, передбачений діючими програмами для конкретного типу навчального закладу; методи, організаційні форми, засоби навчання. Дистанційна форма навчання обумовлена специфікою використовуваної технологічної основи. (мал. 3,4)

Мал. 3.

 

Мал4.

Основними принципами системи дистанційної освіти є: гнучкість, модульність, динамічність, адаптивність, неперервність, креативність і відкритість. Вона базується переважно на самостійному отриманні необхідного обсягу і якості знань та передбачає поєднання широкого спектру традиційних і новітніх інформаційних технологій. Використання цих технологій дозволяє студентам поповнити перелік вмінь і навичок, які в подальшому визначать успішність людини в будь-якій сфері діяльності. До них відносять:

• вміння самостійно планувати свою діяльність;

• вміння приймати рішення, робити вибір і нести за нього відповідальність;

• вміння працювати в інформаційному просторі ( відбирати необхідну інформацію, структурувати і використовувати для прийняття рішення по певній задачі);

• вміння подавати результати діяльності з використанням інформаційних технологій;

• навички самоосвіти.

Успішність дистанційного навчання залежить від ефективної його організації, від керівництва самим процесом і майстерності викладачів, що приймають в ньому участь. Вивчення математичних дисциплін у випадку дистанційного навчання має свою специфіку і особливості, які дозволяють значно розширити види навчальної роботи порівняно з традиційним навчанням. Звичайні лекції можуть бути замінені відеолекціями, слайд-лекціями; місце практичних занять займають індивідуальні комп’ютерні тренінги та лабораторні заняття; підсумковий контроль можна здійснювати за допомогою колективного тренінгу, тест-тренінгу, заліку, іспиту тощо.

Для здійснення дистанційного навчання необхідно подбати про мультимедійний супровід курсу, що викладається. Такий курс дозволяє поєднувати в собі теоретичну, практичну і контролюючу частини і забезпечувати неперервний дидактичний цикл [2]. Він може містити текстову, графічну або відео інформацію та способи інтерактивної взаємодії з нею. Зазвичай мультимедійний курс включає в себе:

• робочу програму з дисципліни;

• брошуру з текстами лекцій;

• електронний підручник-навігатор;

• методичні вказівки до вивчення курсу;

• ілюстровані додатки (відеолекції, презентації, відеофільми);

• довідники, рекомендовану літературу;

• контрольні питання з набором типових завдань;

• зошит для самостійної роботи.

Хоча перелік її переваг, доведений дослідженнями, досить великий. Серед них можна виділити: 

1. Актуальність, що передбачає використання найсучасніших засобів для здобуття інформації, ІКТ та можливостей Інтернету. 

2. Порівняно більші обсяги інформації, яку можна отримати в умовах дистанційного навчання у коротші строки. 

3. Зручність, за якої кожен студент має можливість обрати власний ритм та режим отримання знань у комфортній для нього обстановці, що сприятливо вплине на сам процес навчання. 

4. Індивідуалізація, що дає змогу кожному студенту узгодити навчання зі своїми потребами. 

5. Доступність, що передбачає економію часу та коштів за рахунок використання навчальних приміщень та представлення вільного доступу до навчальних матеріалів. 

6. Гнучкість, яка надає можливість викладати матеріал відповідно до рівня підготовки та базових знань студентів, створюючи додаткові сайти з необхідною інформацією та сайти, на яких студенти можуть обмінюватися інформацією, відповідаючи на запитання один одного та навчатися, навчаючи інших.

Дистанційне навчання надає здобувачам освіти доступ до нетрадиційних джерел інформації, підвищує ефективність самостійної роботи, дає абсолютно нові можливості для творчого самовираження, знаходження та закріплення різних професійних навичок, а викладачам в свою чергу дозволяє реалізовувати абсолютно нові форми і методи навчання із застосування концептуального і математичного моделювання явищ і процесів. Розвиток дистанційного навчання буде продовжуватися і вдосконалюватися із розвитком інтернет-технологій і вдосконалення методів дистанційного навчання.

ВИСНОВОК

Розвиток дистанційних технологій є дуже важливим напрямом в системі освіти, а зміст діяльності викладача значно відрізняється від традиційного.

По-перше, ускладнюється розробка курсів, яка вимагає від викладача спеціальних навичок, пов’язаних з швидким розвитком інформаційних технологій.

По-друге, комунікаційні технології дозволяють зробити взаємодії між викладачем та студентом більш активними і інтенсивними, що потребує від викладача спеціальних додаткових зусиль.

По-третє, на відміну від традиційної освіти, де центральна фігура – викладач, при використанні дистанційних технологій увага переноситься на студента, а функція викладача – підтримати, скерувати, допомогти.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Стефаненко П.В. Дистанционное обучение в высшей школе: – Моногр. – Донецк: ДОННТУ, 2002. – 397 с.

2. Биков В.Ю., Кухаренко В.М., Сиротенко Н.Г. та ін. Технологія створення дистанційного курсу. Навч. посібник / За ред. В.Ю. Бикова та В.М. Кухаренка. – К.: Міленіум, 2008. – 324 с.

3. Пометун О.І. Енциклопедія інтерактивного навчання / О.І. Пометун . – К., 2007. – 144 с. 

4. Фіцула М.М. Педагогіка вищої школи: навч.плсібник / М.М. Фіцула. – К.: «Академвидав», 2006. – 352с. 3. Ясулайтіс В.А. Дистанційне навчання: методичні рекомендації / В.А. Ясулайтіс. – К.: МАУП, 2005. -72с.

5. Про Національну програму інформатизації : Закон України від 4 лют. 1998 р. № 74/98-ВР // Відомості Верховної Ради України. – 1998. – №27-28. – Ст. 181. 

6. Морзе Н.В. Інформаційні технології в навчанні : навч. посіб. / за ред. Н.В. Морзе. – К. : Видавнича група BHV, 2004. – 240 с. 

7. Положення про дистанційне навчання (Затверджено наказом Міністерства освіти і науки України 21.01.2004 № 40) [Електронний ресурс]