Лисенко Руслан Володимирович

 

ВПРОВАДЖЕННЯ ЕЛЕМЕНТІВ ДИСТАНЦІЙНОГО НАВЧАННЯ: ПЕРЕВАГИ ТА НЕДОЛІКИ

Лисенко Р.В.,

керівник фізичного виховання

Регіонального центру професійно-технічної освіти ім. О.С. Єгорова

Анотація: Поява дистанційного навчання зумовила необхідність розробки і впровадження дистанційних освітніх технологій. У статті висвітлено характеристики дистанційного навчання, розглядаються основні форми такого навчання та їхнє значення в освітньому процесі. Також представлений загальний аналіз переваг та недоліків    дистанційного навчання. У статті розглянуті шляхи реалізації елементів дистанційного навчання з предмету «Фізична культура».

Ключові слова: дистанційне навчання, переваги, недоліки, студенти, Інтернет, дистанційні освітні технології.                                                                    

Незважаючи на всі ознаки інноваційності та сучасності, дистанційне навчання має більш ніж двохсотлітню історію. Вперше ідея навчання на відстані втілилася в Англії в кінці XVIII століття після появи стабільного поштового зв'язку. Було організовано так зване «кореспондентське навчання» стенографії, коли студенти отримували матеріали і завдання поштою і так само відправляли свої роботи викладачам. У XX столітті кореспондентське навчання розвивалося, в основному, на базі ВНЗ, більшість з яких мали відділення дистанційної (заочної) освіти. У другій половині XX століття дистанційне навчання завоювало цілі університети. Так, в 1969 році був відкритий перший у світі університет дистанційної освіти - Відкритий Університет Великобританії. Зараз такі заклади працюють у багатьох країнах. Поява радіо і телебачення неймовірно розширила аудиторію дистанційного навчання і змінила його форми. З середини XX століття стали популярними радіо- і телеуроки. З одного боку, це вивело дистанційне навчання за рамки формальної освіти, з іншого - втратилася така важлива складова, як зворотній зв'язок. Інформаційні технології  XXI століття об'єднали ідею кореспондентського навчання з візуалізацією і широтою аудиторії, додали комунікативні засоби швидкого інтернету, і в результаті дистанційне навчання бурхливо розвивається як кількісно, ​​так і якісно. [2, c.135-136]

Теоретичні дослідження з питань дистанційного навчання базуються на методологічних працях С. Архангельського, Ю. Бабанського, С. Гончаренка, М. Махмутова, Є. Полота, В. Сагарди, Л. Виготського, П. Гальперіна, Г. Костюка,          О. Матюшкіна, Н. Тализіної та інших. Значних зусиль до формування системи дистанційного навчання доклали вчені С. Батишев, О. Кірсанов, Ч. Куписевич, І. Огородніков, О. Пєхота, Л. Романишина, П. Сікорський, І. Харламов; психологи Б. Ананьєв, Г. Балл, В. Виготський, М. Данилов та інші, у творчому доробку яких аналізується процес індивідуалізації особистісно орієнтованого навчання. 

Діяльність закладів освіти адаптується до розвитку інформаційних технологій. У 2020 році, коли світ вразила епідемія, трансформувалися всі сфери життя. Природньо, що система освіти також зазнала змін. Запровадження карантину призвело до екстреного переходу всього освітнього процесу на дистанційну форму навчання. У такій ситуації педагогам довелося брати на себе нові обов'язки, виконувати нові ролі для задоволення потреби у навчанні і розвитку своїх учнів.      Згідно з Положенням про дистанційне навчання, воно визначається як індивідуалізований процес  передання  і  засвоєння  знань,  умінь, навичок   і   способів   пізнавальної   діяльності   людини,  який відбувається за  опосередкованої  взаємодії  віддалених  один  від одного  учасників  навчання  у  спеціалізованому  середовищі,  яке створене   на   основі    сучасних    психолого-педагогічних    та інформаційно-комунікаційних технологій. [4].   

За традиційної форми навчання вчитель розробляє уроки і передає їх зміст учням, які навчаються в очному середовищі. Оскільки протягом певного періоду часу учням часто пропонуються заняття, що вимагають від них активності, а не пасивного сприйняття чи спостереження; такий навчальний підхід сприяє розвитку продуктивної взаємодії між усіма учасниками освітнього процесу. Однак очний підхід має ряд недоліків, а саме:          

1) він вимагає, щоб учні і вчитель знаходилися в одній аудиторії;     

2) інформація може бути непослідовною;                                                  

3) відсутність гнучкості; ну і звичайно, головна проблема - різний рівень навченості учнів.                                             

Оскільки кожен учень приходить в кабінет з різними цілями, очікуваннями, досвідом і здібностями в рамках певної теми, то звичайний універсальний курс не дає ефективних результатів. Саме недоліки такого підходу відкрили можливості для альтернативних шляхів навчання у вигляді веб-курсів або онлайн-освіти.                                                            

Дистанційне навчання - це сукупність дистанційних технологій, що застосовуються у рамках визнаних форм навчання (очна, очно-заочна, заочна). Система дистанційної освіти стала надзвичайно популярною формою навчання завдяки своїй зручності і гнучкості. Вона усуває основну перешкоду - позбавляє від необхідності відвідувати заняття за встановленим розкладом, запобігаючи контактам людей в складних епідеміологічних ситуаціях. Процес дистанційного навчання будується в основному на самостійній пізнавальній діяльності учнів, але це не скасовує важливості особистого спілкування з учителем.             

Виникнення дистанційного навчання зумовило необхідність розробки і впровадження дистанційних освітніх технологій. Під дистанційними освітніми технологіями розуміються освітні технології, реалізовані, в основному, із застосуванням інформаційних і телекомунікаційних засобів при опосередкованій взаємодії того, хто навчається і педагогічного працівника. Для впровадження елементів дистанційного навчання, на сьогоднішній день, використовуються наступні форми: відеозаписи, телебачення, інтерактивні відео, онлайн конференції, дистанційні курси.          

Розвиток і поширення Інтернету  і комп'ютерних технологій зробили неймовірний внесок у розвиток навчання та професійної підготовки. Зараз успішно реалізуються такі форми дистанційного навчання: 

Онлайн конференція

• Забезпечує двосторонній аудіо- та відеозв'язок між викладачем і студентами

• Головна перевага - наявність візуального контакту в режимі реального часу. Викладач може контролювати ступінь розуміння предмета, коригувати  зацікавленість, ставлячи питання і спостерігаючи за мовою жестів.

• Основний недолік - обов'язкова наявність високої швидкості інтернет з'єднання, яке не завжди може бути технічно забезпеченим і необхідність спеціального обладнання. 

Аудіоконференція

   Вид електронної конференції, в ході якої її учасники використовують телефони або обладнання, спеціально розроблене для голосового спілкування.                          

• Такі сеанси зв'язку можуть проводитися один на один з учнем і застосовуватися при роботі з групою студентів.                                       

• Досить доступний вид навчання завдяки відсутності складнощів в її технічному забезпеченні. За допомогою цього виду дистанційного навчання можна організовувати практичні заняття, семінари і проводити лекції.               

Відеолекція  

• Максимально ефективними визнані відеолекції із зображенням: показом кінофрагментів, анімації, таблиць. Демонстрацію можуть супроводжувати закадрові коментарі викладача.                                                                           

 • Перевага цієї форми подачі навчального матеріалу над традиційною «начиткою» полягає в тому, що студент може самостійно регулювати хід відеолекції, за необхідності, повертатися до попередніх розділів і складних моментів.                                                                                                

Чат                                                                                                               

Двоє і більше учасників, що мають підключення до мережі Інтернет, спілкуються в режимі реального часу, обмінюються текстовими повідомленнями, які бачать інші учасники групи.                             

Платформи та сервіси дистанційного навчання                              

• Легко завантажувати матеріали для своїх учнів (дидактичні, практичні, підручники, завдання, фото і відео-матеріали);                                              

• Є можливість надавати завдання,  які зручно контролювати і оцінювати, учитель може залишати коментарі стосовно виконаного завдання учнів; також є змога спілкуватися з усім класом.                                       

Дистанційне навчання принципово відрізняється від традиційних форм. Якщо розглядати дистанційне навчання як діяльність, опосередковану комп'ютерними технологіями, слід відзначити, що вона характеризується рядом психологічних особливостей у порівнянні з традиційними формами навчання. [3, c.466] 

Використання комп'ютерних технологій в дистанційному навчанні дозволяє удосконалювати пізнавальні процеси. Запровадження дистанційної форми навчання принципово змінює рольові позиції «Викладач - студент». При традиційній формі навчання викладач виступає як інтерпретатор знань. З розширенням освітнього простору функцію інтерпретації знань бере на себе студент, а викладач виступає координатором цих знань – він консультує студентів, бере на себе функції супроводу професійного становлення студента [5 с.50–53].   

Дистанційне навчання, має такі переваги:

· гнучкість - студенти в основному не відвідують регулярних занять. Кожен може вчитися стільки часу, скільки йому необхідно для освоєння дисципліни і отримання необхідних знань, навчання може відбуватися у зручному темпі і місці;

· модульність - в основу програм дистанційної освіти закладається модульний принцип. Кожна окрема дисципліна або ряд дисциплін, які вивчаються, створюють цілісне уявлення про певну предметну область. Це дозволяє формувати навчальний план з набору незалежних навчальних курсів, що відповідає індивідуальним або груповим потребам;

·  паралельність - навчання може проводитися при поєднанні основної професійної діяльності з навчанням;

·   можливість навчатися у будь-якому місці;

·   асинхронність - в процесі навчання викладач  і студент можуть реалізовувати технологію навчання і навчатися незалежно в часі, тобто за зручним для кожного розкладом і в зручному темпі;

· «масовість» - чисельність учнів не є критичним параметром. Вони мають доступ до багатьох джерел навчальної інформації, а також можуть спілкуватися один з одним і з викладачем через мережі зв'язку або за допомогою інших засобів інформаційних технологій;

·   рентабельність - економічна ефективність дистанційної освіти;

·   нова роль викладача (в системі дистанційного навчання - тьютора), коли на нього покладаються такі функції, як координування пізнавального процесу, коректування курсу, що викладається, консультування, керівництво навчальними проектами і т.д. Взаємодія з учнями здійснюється в основному асинхронно за допомогою електронної пошти або інших систем зв'язку.

До числа недоліків дистанційного навчання відносяться:     

·   відсутність прямого очного спілкування між учнями та викладачем. Коли поруч немає людини, яка могла б емоційно забарвити знання, це значний мінус для процесу навчання. Складно створити творчу атмосферу в групі учнів;

· необхідність персонального комп'ютера і доступу в Інтернет; потреба постійного доступу до джерел інформації. Потрібна хороша технічна оснащеність, але не всі мають комп'ютер і вихід в Інтернет; важливою є технічна готовність до використання засобів дистанційного навчання;

·    високі вимоги до адміністрування процесу, складність мотивації слухачів;

·   проблема автентифікації користувача при перевірці знань. Неможливо точно сказати, хто виконує завдання;                                                                         

·   значні витрати на створення системи дистанційного навчання, самих курсів дистанційного навчання і придбання технічного оснащення;                        

·  висока трудомісткість розробки курсів дистанційного навчання. [6]

Сьогодні дистанційне навчання відчуває тимчасові труднощі, такі як:                 

1) недостатня комп'ютерна грамотність, відсутність досвіду дистанційного навчання; багато викладачів і студентів ще не готові до такого методу викладання, віддаючи перевагу класичному навчанню;                               

2) недостатня розвиненість інформаційно-комунікаційної  інфраструктури; 

3) навчальні програми і курси недостатньо добре розроблені через те, що кваліфікованих фахівців, здатних створювати подібні навчальні курси, на сьогоднішній день не так багато;                                                                              

4) недостатня інтерактивність сучасних курсів дистанційного навчання;         

5) низький відсоток завершення курсів через недостатній досвід використання систем дистанційного навчання та складності мотивації слухачів.  

Під час дистанційного навчання учні повинні отримувати можливість повноцінної освіти. Такий формат загалом задовольняє цю потребу, однак, незважаючи на високий рівень розвитку інформаційних технологій, дистанційна освіта не має готових рішень у викладанні предмета «Фізична культура».    

Одним з важливих критеріїв оцінки уроку фізичної культури є високий рівень моторної щільності уроку, але викладання фізичної культури також включає великий обсяг теоретичного матеріалу, в зв'язку з цим, викладачам доводиться шукати нові форми подачі теоретичного матеріалу. І саме застосування технологій дистанційного навчання дозволяє ефективно вирішити цю проблему. [1] 

В своїй роботі я використовую інтерактивні завдання, створені за допомогою освітніх інтернет сервісів, наприклад, таких як: Google Forms, конструктор інтерактивних завдань LearningApps, презентації створені за допомогою програми Microsoft Office, електронні підручники з предмету. (Додаток 1) 

Проте, враховуючи специфіку предмета, неможливо обмежитися лише теоретичним матеріалом і виконанням тестових завдань. В умовах карантину та домашньої самоізоляції, в умовах вимушеного обмеження фізичної активності саме рухова активність є найбільш актуальною. Тому я завжди готую студентам комплекс загальнорозвиваючих фізичних вправ.         

Особливо важливо для контролю і оцінювання підтримувати зворотній зв'язок з учнями. Для цього можна використовувати електронну пошту, месенджери, фото- та відеозвіти, додаток Google Classroom.                      

Отже, для повної реалізації навчальної програми необхідно поєднувати всі форми навчання, щоб компенсувати недоліки кожної. Таким чином, студенти, в разі повного вимушеного переходу на дистанційне навчання, пов'язаного з епідеміологічною ситуацією, зможуть здобувати освіту без необхідності відвідування навчального закладу. Сучасні технології дозволяють легше і ефективніше сприймати матеріал. Відсутність встановлених рамок на ведення уроку дозволить кожному учневі засвоювати програму в своєму темпі, приділяючи більше уваги складнішим для нього питанням, самостійно регулювати інтенсивність уроку. Використання елементів дистанційного дає викладачеві фізичної культури ряд нових можливостей, урізноманітнює форми і методики, підвищує інтерес студентів до вивчення предмета, робить процес навчання цікавішим, підвищує мотивацію до вивчення предмета, дозволяє викладачеві підвищити професійні навички. Але в той же час на сьогоднішній день повний перехід на онлайн-навчання на постійній основі для здобувачів середньої освіти неможливий, тому що вимагає особливої ​​відповідальності і мотивації від дітей і батьків. Дистанційне навчання має як переваги, так і недоліки. І в разі потреби в переході на таку форму навчання потрібно враховувати ці аспекти при виборі засобів реалізації навчальної програми.

 Література

1.      Волков В.Ю. Компьютерные технологии в физической культуре, оздоровительной деятельности и образовательном процессе // Теория и практика физической культуры. – 2001. – № 2. – С. 60-63.
2.       Жевакіна Н. З істроії дистанційної освіти // ВІСНИК ЛЬВІВ. Cерія педагогічна. 2003. Вип.17. С. 135-141
3.      Кузняк Н.Б. Современное дистанционное обучение. Преимущества и недостатки / Н.Б. Кузняк, Е.Ю. Гаген. // Молодой ученый. – 2017. – №11 (145). – С. 466-469.
4.      Наказ МОН від 8 вересня 2020 року №1115
5.   Околесов О. П. Системний підхід до побудови електронного курсу для дистанційного навчання //Педагогіка. — 1999. — № 6
6.    Освітній портал (Дистанційне навчання його плюси та мінуси) / [Електронний ресурс]: http://www.osvita.org.ua/distance/articles/18/.

 Додаток 1